Плакат про евакуацію
У центрі стоїть плакат «Действия населения при эвакуации». Його схеми переводять велику надзвичайну подію у прості дії, які люди мали зрозуміти й виконати.
Мандрівна музейна виставка
Про Чорнобиль можна говорити цифрами. А можна — мовою речей: футляра з приладом, захисного спорядження, газети, надрукованої до аварії. Ми покажемо кілька. Решту варто зустріти наживо.
АРХІВ / 1986
Сім хвилин 1986-го. У хроніці з архіву Суспільного — працівники станції, ліквідатори, шахтарі. Їхня робота залишилася в кадрі.
Побачити хроніку 1986 / 07:25 / SUSPILNE MEDIA ARCHIVE01 / ВСТУП
26 квітня 1986 року аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС змінила життя багатьох людей. У виставці поруч опиняються захисний одяг, прилади, паперові свідчення й авторські роботи. Кожна річ додає до цієї дати людський вимір.
ІІ / СТРУКТУРА ТА СЕГМЕНТИ ЕКСПОЗИЦІЇ
Сім напрямів колекції — від особистих документів до речей, створених для захисту. Тут можна побачити її масштаб. Далі ми покажемо кілька предметів зблизька.
Оригінал листа віцепрезидента США Альберта Гора до академіка Олександра Ключникова, Героя України; лист-звернення з АЕС «Фукусіма» (Японія, 2011); повний набір ліквідаторських перепусток 1986–2015 років та особисті нагороди Ключникова. Також — документи професора Валерія Шаховцова, начальника оперативного штабу ЧАЕС від Академії наук України, і високоміцний болт Арки Нового безпечного конфайнмента із сертифікатом.
Срібні медалі НБУ зі справжніми діамантами й натуральними рубінами; медаль «20 років ЧАЕС» дизайну О. Ковінєва тиражем 50 примірників; експериментальна проба медалі-складня «Славутич 1986/1991» Ленінградського монетного двору. У колекції є також повна кольорова серія монет НБУ «Чорнобиль. Відродження» із зображеннями фауни Зони та лімітована срібна монета Ніуе «Чорнобиль. Трагедії людства» 2021 року.
Радянські й іноземні газети та журнали за квітень–травень 1986 року; порцеляновий посуд з емблемами з їдальні ЧАЕС; оригінальні талони на спецхарчування. Пляшки мінеральної води та вина «Каберне» нагадують про повсякденне життя ліквідаторів у Зоні.
Дозиметри ІД-1 і ДП-5, костюми Л-1 та ОЗК. Особливе місце посідають важкі саморобні свинцеві обладунки, які ліквідатори виготовляли зі свинцевих листів для очищення даху третього енергоблока від уламків графіту.
Документальні фільми вчених, зняті під саркофагом у четвертому енергоблоці; лімітовані вінілові платівки «Звуки Чорнобиля», що світяться в темряві. Інтерактивний симулятор «Кнопка АЗ-5» відтворює розсекречені аудіозаписи голосів диспетчерів ЧАЕС і перших пожежних розрахунків.
Великоформатна репродукція «Чорнобильської Мадонни» з оригінальним автографом Івана Марчука; оригінал картини ліквідатора Петра Ємця «Солов’їна пора»; кольорова фотографія Юрія Костенка зі зруйнованим реактором, зроблена з вертольота в перші дні після аварії; фотокнига японського автора про відселені села Зони.
Художньо-технічний макет із дезактивованих уламків ворожого БПЛА Shahed-136 / «Герань-2», який пошкодив зовнішні елементи Арки Нового безпечного конфайнмента під час сучасної війни.
ОПЕРАТИВНИЙ ШТАБ / МЕМОРІАЛЬНА ІНСТАЛЯЦІЯ
Меморіальна реконструкція робочого місця Валерія Шаховцова, керівника оперативного штабу ЧАЕС від Академії наук УРСР. На одному столі — документи, карта, зв’язок і прилади. Оберіть предмет, щоб роздивитися його роль у цій історії.
Оберіть деталь на столі
У центрі стоїть плакат «Действия населения при эвакуации». Його схеми переводять велику надзвичайну подію у прості дії, які люди мали зрозуміти й виконати.
Невелике посвідчення повертає історії конкретне ім’я. Музейний паспорт визначає посвідчення ліквідатора Валерія Шаховцова та його особисті речі як оригінальні предмети експозиції.
Роздивитися предмети зблизька ↗Позаду друкарської машинки — відкритий дипломат. На окремій сторінці покажемо валізу зблизька: аптечку, документи, гроші, ощадкнижку, облігації та партквиток.
Роздивитися валізу та її вміст ↗Друкарська машинка, аркуші та папки показують щоденну роботу штабу: записувати, звіряти й передавати інформацію. Поруч із вимірюваннями завжди були слова на папері.
Карта Київщини й камера на передньому плані поєднують два погляди на місцевість. Паспорт експозиції також описує макет спеціального фотоапарата для зйомки з вертольота Мі‑8.
Роздивитися предмети зблизька ↗Праворуч — польовий телефон та вимірювальне спорядження. У паспорті названо телефон ТА‑57, радіометр і пристрій для заряджання дозиметрів ІД‑7 (ЗД‑5).
Роздивитися предмети зблизька ↗Лампа, зелений дисплей годинника, попільничка й ваза утворюють інший шар композиції. За паспортом, у залі тепле світло змінюється УФ-підсвічуванням, що виявляє люмінесцентні деталі.
Роздивитися предмети зблизька ↗На зображенні — теплий світловий режим. УФ-сценарій інсталяції можна буде побачити на виставці.
02 / ЗАХИСТ
Дві постаті — два комплекти спорядження. Оберіть вітрину й роздивіться, що входило до кожного.
01 / Ліва вітрина
Спорядження, яке застосовували на даху реактора для збирання радіоактивного сміття.
02 / Права вітрина
Комплект із вимірювальними приладами, засобами захисту та особистими речами.
Візуалізація за фото музейного предмета 03 / ВИМІРЮВАННЯ
Погляд зупиняється на стрілці. Далі помічаєш шкалу, перемикач, зонд і потертий футляр. Торкніться позначок — у кожної деталі своя робота.
04 / ТЕХНІКА В МОДЕЛЯХ
На одному стенді зустрілися дитяча мрія про космос і машина, що працювала біля зруйнованого реактора. Торкніться позначок, щоб роздивитися кожну.
Візуалізація за фото музейної діорамиЛіворуч — іграшка «Луноход-2», знайома дітям кінця 1970-х. Праворуч — макет СТР‑1. У його конструкції використали напрацювання програми місяцеходів, щоб прибирати радіоактивні уламки там, де людині було небезпечно.
Візуалізація за фото музейної моделіКрАЗ‑256Б1‑030 — не звичайний самоскид. Поруч із моделлю під склом — куля із захисного скла та зразок свинцю. Оберіть предмет, щоб відчути масштаб рішення.

Справжній КрАЗ‑256 у зоні ЧАЕС, 2010. Це машина зі звичайною кабіною. Спецверсію 1986 року видно на архівному фото заводу.
IAEA / DANA SACCHETTI · CC BY-SA 2.0 ↗05 / АРХІВ
«Парад, який приймала смерть» — першотравнева демонстрація на Хрещатику в Києві 1 травня 1986 року. Від аварії на ЧАЕС минуло лише п’ять днів. У центрі стенда — справжнє запрошення на урядову трибуну; поруч — фотографії та святкові речі того дня.
Виставкова візуалізація за матеріалами музею Справжнє запрошення на урядову трибуну — тихий центр цієї композиції. Імена власників приховані; важливий сам документ і дата, на яку він запрошував.
Повна історія та зображенняНа фотографіях — першотравнева демонстрація в Києві. Святковий натовп ішов головною вулицею міста через п’ять днів після аварії на ЧАЕС.
Повна історія та зображенняПрапорці, стрічки, значки, календарики й листівки нагадують, як виглядав офіційний святковий день. Їхні яскраві кольори тепер читаються інакше.
Повна історія та зображенняУ візуалізації стенда показана шпальта від 1 травня. У музейній колекції є також номер «Красного знамени» від 13 квітня 1986 року: його заклик до свята надрукували ще до аварії.
Повна історія та зображенняШифртелеграма № 398 від 1 травня 1986 року повідомляє до Москви про радіаційну обстановку. Поруч зі святковими речами її сухі рядки звучать особливо гостро.
Повна історія та зображенняНепоштова благодійна марка української діаспори, видана в Детройті 1987 року. Її образ Смерті й напис CHORNOBYL стали політичним відгуком на катастрофу.
Повна історія та зображенняМІЖНАРОДНИЙ ВІДГУК / 1991
У невеликій медалі — слова кількома мовами й пам’ять, що вийшла далеко за межі Чорнобиля. Поруч — фотографії П’єра Кардена та його автограф. Відкрийте історії кожного предмета.
1986 і 1991. На металі — Chornobyl та заклик не допустити повторення трагедії кількома мовами.
Роздивитися і прочитати повністю ↗
Архівний кадр: П’єр Карден поряд зі станцією. Знімок дає медалі людський контекст.
Роздивитися і прочитати повністю ↗
Відома світлина: П’єр Карден сидить поруч із прип’ятськими бабусями.
Роздивитися і прочитати повністю ↗
Підписаний портрет 1991 року; окремий сертифікат підтверджує саме автограф.
Роздивитися і прочитати повністю ↗
ПОБУТ / ЇДАЛЬНЯ ЧАЕС
У великій історії легко загубити звичайний обід. У колекції музею — порцеляновий посуд із їдальні ЧАЕС. Червона емблема на білому тлі повертає погляд до людей, для яких станція була місцем щоденної роботи.
На тарілках та невеликих порцелянових предметах видно червону емблему станції. Зблизька ця деталь говорить про місце їхнього використання більше, ніж будь-яка декорація.
Посуд виготовив Коростенський фарфоровий завод. У цій експозиції важливе і клеймо, і самі речі: вони зберегли пам’ять про повсякденне життя станції.
06 / ХУДОЖНЯ ІНСТАЛЯЦІЯ
Телефон, лампа, годинник і телевізор. Календар показує 25. В інсталяції «Остання ніч Прип’яті» все ще виглядає так, ніби завтра буде звичайним.
Художня інсталяція · візуалізація за її фото07 / МИСТЕЦТВО І ЗВУК
Маски ловлять зелене світло. У виставковому залі програвач відтворюватиме платівку Звуки Чорнобиля. Тут пам’ять набуває форми, кольору й голосу, який хочеться почути наживо.


МИСТЕЦТВО / СВІТЛО І АРОМАТ
«Україна. Чорнобиль. Відродження» Юлії Чемерис — картина на подвійній основі. У світлі перед нами квітуче дерево. У темряві проступає інший образ: світні гілки й силует станції. Перемкніть світло, щоб побачити зміну.

Поруч із картиною — флакони аромату Чорнобиля, створеного парфумером Євгеном Лазорчуком. Побачити роботу в обох станах і відчути запах можна буде на виставці.
Фото картини надані музеєм; флакони — візуалізація за фото предметівЩЕ ОДИН ПОГЛЯД / ІВАН МАРЧУК
Поруч із живописом, що змінюється у темряві, — зовсім інша мова. У цій роботі Івана Марчука обличчя й руки проступають крізь щільне переплетення ліній. Відкрийте чотири деталі, щоб роздивитися полотно зблизька.

Обличчя з’являється не відразу. Воно ніби збирається з темряви й тонких ліній.
Руки біля обличчя — один із найсильніших жестів цієї композиції. Зблизька видно, як вони утримують наш погляд.
Густі перехресні штрихи заповнюють майже всю площину. З відстані вони стають образом, зблизька — окремими рухами руки.

Окремо від образу — автограф Івана Марчука. Розгорніть його, щоб побачити власноручний підпис безпосередньо з матеріалу музею.
Відкрити зображення у повному розмірі ↗
ВИСТАВКА В ДОРОЗІ
На екрані видно форму речі. Наживо — її розмір, матеріал і тишу між експонатами. Виставка вирушить містами й країнами; дати наступних зустрічей з’являться тут.
ЗУСТРІНЕМОСЯ ТАМ, ДЕ МОЖНА ПІДІЙТИ БЛИЖЧЕ01 — 03 / Три інсталяції
Оберіть частину залу — і придивіться до предметів.
Окремий постамент віддає всю увагу одному руху руки. Це копія кнопки АЗ‑5; натискання на сайті запускає першу хвилину наданого відеоролика зі звуком.
Виставкова візуалізація за фото предметаПершу хвилину відтворює YouTube після вашого натискання. Запис у ролику не атрибутовано музеєм.
Відкрити вихідний ролик на YouTube ↗У спільній вітрині нагороди стоять унизу, у футлярах; за ними — світлини Чорнобиля та Прип’яті. Роздивіться кожну: медаль ліквідатора, дві частини «Славутича», пару медалей до 25-х роковин і монету Ніуе.
01 / ПІСЛЯ АВАРІЇ / ІНЖЕНЕРІЯ
Спершу — «Укриття», зведене над зруйнованим блоком у 1986 році. Через три десятиліття його накрила нова сталева Арка. Між цими масштабами — праця людей і точність кожного з’єднання.
02 / Фото музейного предмета
Справжній монтажний болт Арки на музейній підставці. Конструкцію складали далеко від реактора й насунули на четвертий блок у 2016 році. Торкніться етапів нижче, щоб простежити шлях від першого захисту до нового.
Після аварії над рештками четвертого енергоблока звели захисну споруду. Акт про прийняття об’єкта «Укриття» підписали 30 листопада 1986 року.
Новий безпечний конфайнмент збирали на відстані від реактора, щоб зменшити опромінення працівників. У листопаді 2016 року Арку пересунули на місце над старим «Укриттям».
Після герметизації та випробувань систем Арку ввели в експлуатацію й передали Україні. Вона створена також для майбутнього безпечного демонтажу нестійких конструкцій старого укриття.


Фільм ЄБРР · англійською, відкривається після натискання
EBRD / Джерело ↗02 / ЗОНА / ФОТОХРОНІКА
П’ятдесят кадрів порожніх вулиць, кімнат і техніки в зоні відчуження. Знімки зроблено у 2018–2021 роках; рік кожного кадру зазначено поруч із ним.
03 / ЗОНА / ЖИВА ПРИРОДА
Зона відчуження залишається територією з обмеженим доступом і радіаційною спадщиною. Водночас заповідник веде моніторинг диких тварин: тут живуть коні Пржевальського, рисі та лосі. Три пам’ятні монети з музейного зібрання відкривають їхні історії.
П’ятдесят кадрів: дикі тварини, ліси та зелень, що повертається на вулиці Прип’яті.
01 / Фото музейного предмета
У заповіднику спостерігають кілька табунів цих диких коней. На монеті — силует тварини, поруч у буклеті — її фотографія та розповідь про відновлення популяції.
Відкрити фото у повному розмірі ↗
02 / Фото музейного предмета
Рись — рідкісний і потайний хижак поліських лісів. Дослідники фіксують її фотопастками; пам’ятна монета показує тварину серед лісового середовища.
Відкрити фото у повному розмірі ↗
03 / Фото музейного предмета
Лось — один із великих травоїдних мешканців заповідника. Його присутність і сліди допомагають дослідникам стежити за змінами екосистеми.
Відкрити фото у повному розмірі ↗04 / АРКА / 14.02.2025
14 лютого 2025 року російський дрон влучив у Новий безпечний конфайнмент. Пошкоджено обшивку й частину систем Арки. Цей знімок ЧАЕС показує місце удару; моніторинг після атаки не зафіксував перевищення контрольних рівнів радіації.
Удар пробив зовнішню та внутрішню оболонки. Пожежа у конструкції ускладнила відновлення захисного бар’єра.
Арка стримує вихід радіоактивного пилу та створює робочий простір для розбирання старого «Укриття». Пошкодження вплинули на обидві функції.
ЧАЕС, МАГАТЕ та міжнародні партнери оцінюють ушкодження й готують відновлення. Офіційні дані щодо стану об’єкта оновлюються за посиланнями нижче.